Книга Йова 4:1—21
4 І відповів теманя́нин Еліфа́з:+
2 «Якщо заговорити з тобою, чи не будеш ти дратуватися?
Адже хто зможе промовчати?
3 Правда, ти сам виправляв багатьохі зміцняв слабкі руки.
4 Слова твої піднімали тих, хто спотикався,і тих, у кого тремтіли коліна, ти укріпляв.
5 Але тепер нещастя спіткало тебе — і ти пригноблений*,торкнулось тебе — і ти збентежений.
6 Хіба ж твоя богобоязливість не додає тобі впевненості?
І хіба твоя непорочність+ не вселяє в тебе надію?
7 Прошу, пригадай: чи колись гинув невинний?
Чи колись був знищений праведний?
8 Я бачив, що ті, хто оре* лихоі сіє нещастя, самі їх пожинають.
9 Вони гинуть від подиху Бога,і від пориву його гніву їм приходить кінець.
10 Лев рикає і молодий лев гарчить,але навіть у сильних левів* ламаються зуби.
11 Коли немає здобичі, лев гине,а левенята розбрідаються.
12 Ось до мене потай донеслося слово,і вухо моє почуло шепіт.
13 Серед тривожних думок у нічних видіннях,коли глибокий сон огортає людей,
14 жахливе тремтіння мене охопило,страх пройняв усі кості мої.
15 Якийсь дух пронісся над моїм обличчям,і волосся на тілі моїм стало дибом.
16 Він зупинився,але вигляду його я не розпізнав,якась постать з’явилась перед моїми очима,і серед тиші я голос почув:
17 “Хіба може смертний бути праведнішим за Бога?
Хіба може людина бути чистішою за Творця?”
18 Дивись, він слугам своїм не довіряєі вади знаходить у своїх ангелах*,
19 що ж тоді казати про тих, хто живе в домах з глиниі чиї основи у поросі,+кого можна легко розчавити, як міль.
20 Між ранком і вечором їх знищують,вони назавжди зникають, і ніхто цього не помічає.
21 Вони як намет, з якого витягли мотузку.
Помирають вони без мудрості.
Примітки
^ Букв. «ти знесилився».
^ Або «замишляє».
^ Або «гривастих молодих левів».
^ Або «посланцях».