Прислів’я 17:1—28

17  Ліпше шматок сухого хліба і при тому мир*,+ніж дім, де великий бенкет* і сварка.+   Проникливий слуга буде панувати над сином, який поводиться безсоромно,і з його братами розділить спадщину.   Плавильна посудина — для срібла, і піч — для золота,+а Єгова досліджує серця́.+   Злочинець слухає мову згубну,і брехун прислухається до злісного язика.+   Хто насміхається з бідного, той ображає Творця,+і хто злорадіє з чужого нещастя, не уникне кари.+   Корона для старших — онуки,і слава для синів* — їхні батьки*.   Нерозумному не пасує праведна* мова,+тим більше не личить правителю* мова брехлива.+   Подарунок в очах його власника — мов коштовне каміння*,+хоч би куди він пішов — подарунок принесе йому успіх.+   Хто прощає* переступ, той шукає любові,+а хто постійно говорить про нього, той розділяє близьких друзів.+ 10  Докір впливає на розумного сильніше,+ніж сто ударів на безглуздого.+ 11  Грішник тільки бунту шукає,і, щоб покарати його, буде посланий безжалісний вісник.+ 12  Ліпше зустріти ведмедицю, яка втратила своїх ведмежат,ніж безглуздого з його глупотою.+ 13  Зло не відступить від дому того,хто відплачує злом за добро.+ 14  Початок суперечки — наче прорив води*,тому, перш ніж вибухне сварка, піди собі геть.+ 15  Хто грішника виправдовує і хто засуджує праведника+обидва вони гидкі для Єгови. 16  У безглуздого є за що придбати мудрість. Але для чого йому це, якщо його серце байдуже до неї*?+ 17  Справжній друг любить повсякчас+і в нещасті стає рідним братом.+ 18  Той, кому бракує розсудливості*, вдаряє по руках і погоджуєтьсяпоручитись* у присутності свого ближнього.+ 19  Хто любить сварку, той любить переступ,+і хто робить високими свої брами, той накликає біду.+ 20  Людина з підступним серцем не матиме успіху*,+і той, хто обманює, загине. 21  Хто дав життя безглуздій дитині, той зазна́є смутку,і батько дитини нерозумної не має радості.+ 22  Радісне серце — неначе добрі ліки*,+а пригнічений дух виснажує сили*.+ 23  Неправедний прийме хабара потай*,щоб викривити правосуддя.+ 24  Перед очима проникливої людини — мудрість,а очі безглуздого блукають аж до краю землі.+ 25  Син безглуздий приносить смуток батьковіі душевний біль* тій, яка його народила.+ 26  Недобре карати* праведного,і сікти різками шляхетного — несправедливо. 27  Людина, яка має знання, стримана у словах,+і розважлива людина залишається спокійною*.+ 28  Навіть безглуздий, коли мовчить, виглядає мудрим,і той, хто уста свої не відкриває, здається розумним.

Примітки

Букв. «повний жертв».
Або «спокій».
Або «дітей».
Або «батьки і матері».
Або «вельможі».
Або «вишукана».
Або «каміння, яке приносить прихильність».
Букв. «покриває».
Або «прорив дамби». Букв. «випускання вод».
Або «якщо йому бракує розсудливості».
Букв. «бракує серця».
Або «дати заставу».
Букв. «добра́».
Або «добре для зцілення».
Букв. «висушує кості».
Букв. «хабара з-за пазухи».
Букв. «гіркоту».
Або «накладати штраф на».
Букв. «холодною духом».

Коментарі

Медіафайли