ЦЯ НОВИНА була для Дорін * як грім з ясного неба. У її чоловіка Веслі, який мав лише 54 роки, виявили злоякісну пухлину мозку. За прогнозами лікарів, жити йому залишалось кілька місяців. «Мені було важко у це повірити,— пригадує Дорін.— Кілька тижнів я взагалі не могла отямитись. Здавалося, що це відбувається не з нами. Я не була до такого готова».

Почуття Дорін знайомі багатьом, хто стикнувся з невиліковною хворобою близької людини. На жаль, смертельна недуга може вразити будь-кого і будь-коли. Догляд за безнадійно хворим — це важке завдання, тому ті, хто з готовністю його виконує, заслуговують похвали. Як члени сім’ї можуть підтримувати рідну людину в останні дні її життя? Як їм витримувати наплив болючих почуттів у той нелегкий період? Чого чекати з наближенням смерті? Перш ніж відповісти на ці запитання, подивімося, чому проблема догляду за невиліковно хворими особливо гостра у наш час.

Медицина змінила життя людини, а разом з тим і її смерть. Ще сто років тому навіть у розвинутих країнах середня тривалість життя була значно меншою, ніж зараз. Інфекційні хвороби і нещасні випадки ставали причиною швидкої смерті. Потрапити до лікарні було складно, тому за хворими зазвичай доглядали їхні рідні і люди переважно помирали вдома.

Сьогодні завдяки медичним досягненням лікарям вдається успішно боротися з хворобами, щоб продовжити людське життя. Люди роками живуть з недугами, які в минулому вкорочували віку за лічені дні. А втім, збережене життя — це не завжди повне одужання. Часто ті, хто страждає через тяжку хворобу, не можуть обійтися без сторонньої допомоги.  Тому питання догляду за такими людьми з кожним днем стає складнішим і нагальнішим.

Усе частіше люди помирають не вдома, а у лікарні. Сьогодні мало хто знає, як настає смерть, і одиниці були очевидцями того, як помирала людина. Тож страх перед невідомим нерідко паралізує тих, хто дізнається про невиліковну хворобу когось із рідних. Як бути у такій ситуації?

Для багатьох людей, як і для Дорін, смертельний діагноз члена сім’ї стає страшним ударом. Як у цей період сильної тривоги, страху і смутку підготуватися до того, що чекає попереду? Один праведний чоловік просив Бога: «Навчи нас так лічити свої дні, щоб набути серце мудре» (Псалом 90:12). Просіть Бога Єгову навчити вас «так лічити свої дні», щоб мудро провести з рідною людиною час, який вам залишився.

Важливо готуватися заздалегідь. Якщо хворий ще в силі і готовий обговорювати ситуацію, що склалася, було б мудро запитати його, хто має приймати замість нього рішення, коли він вже не зможе цього робити. Відверто запитайте його, чи хоче він, щоб його госпіталізували та реанімували, і на який метод лікування він погоджується. Це допоможе уникнути зайвих непорозумінь і вбереже від докорів сумління того, хто буде змушений приймати рішення за недієздатного хворого. Якщо ви обговорите ці питання відверто і якомога раніше, то зможете найкраще попіклуватися про близьку людину. Біблія влучно каже: «Коли немає обговорення, плани розладнуються» (Прислів’я 15:22).

Зазвичай першочергове завдання того, хто доглядає за невиліковно хворим, полягає у тому, щоб створити для нього комфортні умови. Перед лицем смерті людина особливо прагне знати, що її люблять і що вона не одна. Можна читати або співати хворій людині. Вибирайте таку літературу і пісні, які їй подобаються і додають сил. Багатьом хворим приємно, коли хтось з рідних тримає їх за руку і розмовляє з ними лагідним тоном.

Також було б добре повідомляти хворого, хто до нього прийшов. В одному джерелі зазначається: «З п’яти основних чуттів людини  слух, очевидно, зникає останнім. Навіть коли здається, що хворий спить, він може добре усе чути, тому думайте, що говорите при ньому».

Якщо це можливо, моліться разом. Біблія розповідає, що одного разу апостол Павло і його товариші опинилися у дуже скрутному становищі, коли їхнє життя висіло на волосині. У той нелегкий час Павло писав до своїх друзів: «Ви також можете допомогти, палко молячись за нас» (2 Коринфян 1:8—11). Щиросердна молитва — це безцінна допомога для тих, хто стикається з гнітючими випробуваннями чи бореться зі смертельною недугою.

Одна лише думка про те, що близька людина помирає, приносить невимовний біль. І зрозуміло, адже смерть — це протиприродне явище. Ми не були створені, щоб помирати (Римлян 5:12). Біблія недарма називає смерть «ворогом» (1 Коринфян 15:26). Тож цілком зрозуміло, чому ми схильні відганяти думки про смерть рідної людини.

Все ж членам сім’ї варто обдумати можливий розвиток подій, адже це трохи розвіє їхні страхи і допоможе зосередитись на потребах хворого. У супровідній інформації  «Останні тижні життя» перелічено ряд симптомів, які можуть з’явитись у людини перед смертю. Звичайно, ці симптоми необов’язково з’являються у всіх хворих і не завжди у такому ж порядку. Однак принаймні деякі з них супроводжують більшість невиліковно хворих в останні дні життя.

Коли прийде цей болючий момент і рідна вам людина помре, зверніться до близького друга, який обіцяв допомогти. Ті, хто дбав про хворого, як і ціла сім’я, потребують запевнення в тому, що дорога їм людина більше не мучиться. Наш люблячий Творець прямо каже, що «мертві нічого не знають» (Екклезіаста 9:5).

Вкрай важливо шукати підтримки у Бога. І робити це потрібно не лише тоді, коли рідна вам людина хворіє, а й тоді, коли ви її втратили. Єгова може спонукати інших підтримати вас словом чи ділом. «Я навчилася приймати будь-яку допомогу,— каже Дорін.— Ми з Веслі ще ніколи не відчували стільки турботи. Здавалося, Бог казав нам: “Я тут, поруч з вами, щоб ви змогли це знести”. Ми так цього потребували».

Справді, Бог Єгова є джерелом найкращої підтримки. Як наш Творець, він розуміє наш біль і смуток. Бог може і хоче допомагати нам у важку хвилину. Більш того, Єгова обіцяє, що невдовзі він покінчить зі смертю і воскресить мільярди померлих, які перебувають у його пам’яті (Івана 5:28, 29; Об’явлення 21:3, 4). Тоді кожен зможе приєднатися до слів апостола Павла: «Де, смерте, твоя перемога? Де, смерте, твоє жало?» (1 Коринфян 15:55).