Перейти до матеріалу

Біблійна звістка досягає найвіддаленіших куточків Півночі

Біблійна звістка досягає найвіддаленіших куточків Півночі

У 2014 році Керівний орган Свідків Єгови вирішив запровадити нову програму з поширення біблійної звістки у віддалених північних територіях Європи і Північної Америки (Дії 1:8). Ця програма почала діяти в певних районах Аляски (США), Лапландії (Фінляндія), Нунавуту і Північно-Західних територій (Канада).

Свідки Єгови десятиліттями навідувались у ці віддалені території, аби звіщати там добру новину. Але вони залишалися там ненадовго і зазвичай лише розповсюджували біблійну літературу.

Нова програма передбачає, що філіали, які наглядають за діяльністю Свідків Єгови у віддалених куточках Півночі, можуть запрошувати повночасних служителів (піонерів) у визначені території щонайменше на три місяці. Якщо в тій місцевості знайдуться люди, які захочуть вивчати Біблію, то ці служителі зможуть залишитися там довше і навіть проводити публічні зібрання.

Звичайно, на Півночі існують особливі труднощі. Один із двох піонерів, яких призначили проповідувати в Барроу, що на Алясці, раніше жив на півдні Каліфорнії, а інший — у штаті Джорджія (США). Під час їхньої першої зими в Барроу температура там сягала мінус 38 градусів за Цельсієм! Попри це за кілька місяців свого перебування в місті вони відвідали близько 95 відсотків помешкань і почали вивчати Біблію з чотирма людьми, зокрема з молодим чоловіком, на ім’я Джон. Він і його подруга вивчають книжку «Чого насправді вчить Біблія?». Джон ділиться набутими знаннями зі своїми друзями й співпрацівниками. Також за допомогою програми «JW Library» на своєму телефоні він кожного дня читає вірш з брошури «Щоденне досліджування Святого Письма».

До Ранкін-Інлета, що лежить у канадській території Нунавут, неможливо добратися суходолом. Тож двоє піонерів дісталися в це маленьке поселення літаком. Там вони розпочали кілька біблійних вивчень. Подивившись відеоролик «Як проходять зібрання в Залі Царства?», один чоловік запитав, коли вони збудують Зал Царства в його поселенні. Він додав: «Якщо до того часу, як ви побудуєте Зал, я нікуди не поїду, то буду приходити на зібрання».

«Тут низька температура і море снігу»,— розповідають піонери, призначені в Савукоскі (Фінляндія), де північних оленів приблизно в десять разів більше ніж людей. Усе ж піонери кажуть, що час для їхнього приїзду був вибраний ідеально. Чому? «Ми змогли охопити всю територію,— повідомляють вони.— Люди розчистили дороги до сіл і віддалених поселень та підтримують їх у хорошому стані. А через лютий мороз вони більшість часу проводять удома».

Зусилля, яких ми докладаємо в поширенні біблійних істин у віддалених куточках Півночі, привернули до себе увагу. Після того як двоє піонерів відвідали мера міста на Алясці, вона написала в соціальній мережі позитивний відгук про їхню розмову і додала фотографію буклета «Що таке Боже Царство?».

У Хейнсі, що на Алясці, двоє піонерів провели в публічній бібліотеці зібрання, на яке прийшло вісім осіб. У місцевій газеті говорилося, що в місто приїхали двоє чоловіків, один з Техасу, а інший з Північної Кароліни, і що вони пропонують людям індивідуальні домашні заняття з вивчення Біблії. Повідомлення в газеті закінчувалося такими словами: «Відвідайте jw.org, щоб дізнатися більше».