Перейти до матеріалу

ЗАПИТАННЯ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ

Чи я перфекціоніст?

Чи я перфекціоніст?

 Якщо ти...

  •   хочеш мати зі всіх предметів лише найвищі бали

  •   не хочеш братися за щось нове, тому що боїшся невдачі

  •   сприймаєш будь-яку критику як особисту образу

 ...тоді, скоріш за все, ти перфекціоніст, або, як ще часто кажуть, максималіст. Але що тут такого?

 Чому погано бути перфекціоністом?

 Звичайно, старанність — це хороша риса. Але «існує істотна різниця між здоровим прагненням виконувати все якнайкраще та хворобливим бажанням досягти недосяжного»,— сказано в одній книжці про перфекціонізм. В ній також говориться: «Намагання робити все досконало може стати важким тягарем. Адже від правди не втечеш — досконалих людей не існує» («Perfectionism—What’s Bad About Being Too Good?»).

 В Біблії сказано щось подібне: «Немає на землі праведної людини, яка завжди робить добро» (Екклезіаста 7:20). Ти недосконалий, тому далеко не завжди будеш на висоті.

 Важко з таким змиритись? Якщо так, дізнайся, в яких чотирьох сферах перфекціонізм може тобі нашкодити.

  1.   Ставлення до себе. Перфекціоністи ставлять собі надто високу планку. А це прямий шлях до розчарування. «Треба визнати, що бути бездоганними абсолютно в усьому просто неможливо. Тому якщо ми будемо гризти себе, бо не змогли досягти ідеального результату, то взагалі перестанемо в себе вірити. Таке мислення може будь-кого загнати в глухий кут» (Алісія).

  2.   Ставлення до порад. Перфекціоністи сприймають навіть слушні зауваження як спробу принизити їхню гідність. «Коли мені роблять зауваження, я почуваюсь жахливо,— каже Джеремі. Цей хлопець додає: — Перфекціоністам важко визнавати, що їхні можливості обмежені, а також приймати допомогу, навіть якщо вони її потребують».

  3.   Ставлення до інших. Перфекціоністи часто критикують інших, і не дивно чому. «Якщо вимагаєш досконалості від себе, то очікуєш, що інші теж мають бути ідеальними,— каже 18-річна Анна.— Але люди не можуть завжди робити все ідеально, і в результаті тебе всі і завжди розчаровують».

  4.   Ставлення інших до тебе. Коли ти занадто вимогливий до інших, то не дивуйся, якщо вони почнуть тебе уникати. «Дружити з максималістом — це просто знущання над собою! Тобі постійно треба жити по його завищених стандартах,— говорить молода жінка, на ім’я Бет.— Нікому не хочеться бути поряд з такою людиною».

 Як побороти перфекціонізм?

 Біблія каже: «Нехай про вашу поміркованість знають усі» (Філіппійців 4:5). Поміркована людина не впадає в крайнощі і не вимагає забагато ні від себе, ні від інших.

 «В житті і так достатньо проблем. А коли ти перфекціоніст, то лише створюєш собі зайвий стрес. Для чого так себе заганяти?» (Найла).

 Біблія заохочує нас «скромно ходити зі своїм Богом» (Михея 6:8). Скромна людина визнає, що її можливості не безмежні. Вона не бере на себе більше обов’язків, ніж може виконати, і не тратить на якусь справу більше часу, ніж дозволяють обставини.

 «Якщо я хочу добре виконувати свої обов’язки, то не повинна брати на себе забагато. Я ж не всесильна» (Хейлі).

 Біблія каже: «Усе, що в змозі робити твоя рука, роби з усіх сил» (Екклезіаста 9:10). Боротися з власним перфекціонізмом не означає робити все абияк. Тобі потрібно бути старанним, але не забувати при цьому про поміркованість і скромність.

 «Я докладаю всіх зусиль, щоб виконувати свою роботу якнайкраще. Розумію, що вона не буде на 100% ідеальна. Але я роблю все, що можу, і це приносить мені радість» (Джошуа).