Наближаймось до Бога

Він любить справедливість

Євреїв 10:26—31

ЧИ ТРАПЛЯЛОСЯ, що ви ставали жертвою несправедливості або жорстокого поводження, а ваш кривдник уникав покарання і не виявляв ані краплини жалю? Навряд чи щось може завдати сильнішого болю, особливо якщо кривдником є людина, котра мала б вас любити і піклуватись про вас. Багатьох турбує, чому Бог допускає такі ситуації *. Варто зазначити, що Єгова ненавидить будь-яку несправедливість. Його Слово, Біблія, запевняє нас, що закоренілі грішники не втечуть від Божого суду. Розгляньмо слова апостола Павла, записані в Євреїв 10:26—31.

Павло пише: «Якщо, отримавши точне знання правди, ми свідомо ходимо в гріху, то вже не залишається жертви за гріхи» (вірш 26). Свідомі грішники заслуговують найбільшого осуду. Чому? По-перше, для таких людей грішити стало звичкою. Їхні проступки — це не просто гріхи, вчинені у момент слабкості, тобто помилки, яких усі ми час від часу допускаємось через недосконалість. По-друге, їхні злі вчинки навмисні, а зіпсуття глибоко вкоренилося у них в серці. По-третє, вони усвідомлюють, що грішать, адже мають «точне знання правди» і розуміють волю Бога та його принципи.

Як Бог ставиться до злісних, нерозкаяних грішників? Павло каже, що для таких осіб «вже не залишається жертви за гріхи». Жертва Христа — Божий дар — покриває гріхи, які ми робимо через недосконалість (1 Івана 2:1, 2). Однак людина, що грішить і не кається, зневажає цей дорогоцінний дар. В очах Єгови вона наче «потоптала Сина Божого та не вважає чимось цінним кров» Ісуса (вірш 29). Затяті грішники зневажають Ісуса і вважають його кров «за звичайну» (Огієнко), так, ніби вона нічим не відрізняється від крові недосконалих людей. Цінність Христової жертви не поширюється на таких невдячних осіб.

Що ж чекає злих? Бог справедливості пообіцяв: «Помста моя, я відплачу» (вірш 30). Нехай усі, хто вперто грішить проти інших, знають — ніхто не може безкарно порушувати Божий закон. Часто затяті грішники пожинають наслідки своїх злих учинків (Галатів 6:7). В іншому разі їм доведеться відповідати за свої гріхи, коли в недалекому майбутньому Бог очищатиме землю від несправедливості (Приповістей 2:21, 22). «Яка ж страшна річ — впасти в руки живого Бога!» — каже Павло (вірш 31).

Думка про те, що Бог Єгова не закриває очей на свідомі гріхи, дуже потішає. Особливо це підбадьорює тих, хто зазнав кривди з боку умисних лиходіїв. Ми можемо бути впевнені: Бог, який ненавидить усяку несправедливість, обов’язково відплатить за нас.

[Примітка]