Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Процвітання і забуття «таршішських кораблів»

Процвітання і забуття «таршішських кораблів»

Процвітання і забуття «таршішських кораблів»

«Таршішські кораблі розвозили твої товари» (ЄЗЕКІЇЛЯ 27:25, Хом.)

ТАРШІШСЬКІ кораблі посприяли збагаченню царя Соломона. Люди, які їх будували, відіграли певну роль у формуванні грецької та латинської абеток. Вони також заснували місто Бібл, з яким пов’язана назва найвидатнішої у світі книги.

Хто будував таршішські кораблі і плавав на них? Чому вони так називаються? Як події, пов’язані з цими кораблями та їхніми будівничими, підтверджують точність біблійних оповідей?

Господарі Середземномор’я

Кораблі, які отримали назву «таршішські», були витвором фінікійців. Ці люди стали вправними моряками ще за тисячу років до народження Христа. Їхній край займав вузьку прибережну смугу на території, яка приблизно відповідає положенню сучасного Лівану. З півночі, сходу та півдня їх оточували інші народи, а на заході простягалося безкрає Середземне море. Саме воно стало для фінікійців головним джерелом збагачення.

Поступово фінікійці сформували потужний торговельний флот. З бігом часу їхні прибутки збільшувались, а методи будівництва вдосконалювались. Вони почали споруджувати великі човни, які могли здійснювати далекі подорожі. Діставшись Кіпру, Сардинії та Балеарських островів, фінікійці попливли на захід уздовж північного узбережжя Африки, аж поки добралися до Іспанії. (Дивіться супровідну карту).

Кораблі, виготовлені фінікійськими майстрами, сягали 30 метрів завдовжки. Ці океанські судна називали таршішськими *, очевидно тому, що вони могли подолати 4000 кілометрів, які розділяли Фінікію та південний берег Іспанії (можливе місце розташування Таршішу).

Фінікійці не прагнули керувати світом, а лише хотіли отримувати з нього прибутки. Вони засновували торговельні поселення в багатьох краях, і як торговці стали справжніми господарями Середземномор’я.

За межі Середземномор’я

У пошуках прибутку фінікійські мандрівники вийшли в Атлантичний океан. Їхні кораблі пливли вздовж південного узбережжя Іспанії, аж поки дісталися місцевості Тартесс. Приблизно 1100 року до н. е. вони заснували місто Гадір. Цей порт, відомий сьогодні як Кадіс (Іспанія), став одним з перших великих міст Західної Європи.

Фінікійці продавали сіль, вино, в’ялену рибу, деревину кедра й сосни, вироби з металу, скляний посуд, вишиті речі, тонке лляне полотно і тканину, пофарбовану у знаменитий тирський пурпур. А що могла запропонувати Іспанія?

Південна Іспанія стала найбільшим у Середземномор’ї постачальником срібла й інших цінних металів. Ось що сказав пророк Єзекіїль про Тир, головний порт фінікійців: «Таршіш був для тебе купцем через многоту багатства усякого; сріблом, залізом, циною й оливом платили вони за крам твій» (Єзекіїля 27:12).

Фінікійці виявили величезні запаси цих металів біля річки Гвадалквівір, неподалік від Кадіса. Їх досі добувають у цьому регіоні, який тепер називається Ріо-Тінто. Вже протягом трьох тисячоліть тамтешні копальні служать джерелом високоякісної руди.

Транспортний зв’язок між Іспанією та Фінікією був добре налагоджений, і фінікійці взяли під контроль торгівлю іспанським сріблом. Воно рікою потекло у Фінікію і навіть у сусідній Ізраїль. Цар Ізраїлю, Соломон, спільно з фінікійським царем Хірамом займався торгівлею. В результаті цього за днів Соломона срібло взагалі «не цінилось» * (1 Царів 10:21, Хом.).

Фінікійці досягли успіху в торгівлі. Однак вони також «прославились» своєю підступністю. Траплялося, фінікійці заманювали людей на корабель, щоб нібито показати товар, а тоді забирали їх у неволю. Згодом вони навіть зрадили своїх колишніх торгових партнерів, ізраїльтян, продавши їх у рабство. Ось чому єврейські пророки передрікали знищення фінікійського міста Тир. Їхні передбачення сповнились, коли 332 року до н. е. Александр Македонський зруйнував місто (Йоіла 4:6; Амоса 1:9, 10). Так закінчилась доба процвітання фінікійців.

Цінна спадщина

Фінікійські купці були вправними торговцями і тому всі угоди укладали на письмі. Вони послуговувались алфавітом, дуже подібним до староєврейського. Переваги цієї абетки побачили інші народи. Наприклад, вона, зазнавши деяких змін, лягла в основу грецького алфавіту, від якого пішла латиниця — одна з найпоширеніших сьогодні абеток.

Крім того, важливе фінікійське місто Бібл стало центром розповсюдження папірусу, попередника сучасного паперу. Використання папірусу посприяло появі книжок. І навіть назва найвідомішої у світі книги, Біблії, походить від назви міста Бібл. Отже, історія фінікійського народу та їхнього кораблебудування зміцнює впевненість у тому, що Біблія містить правдиві факти.

[Примітки]

^ абз. 8 Згодом «таршішськими кораблями» почали називати тип суден, які плавали на великі відстані.

^ абз. 15 Соломон мав «таршіські кораблі», які разом з кораблями Хірама випливали з Ецйон-Ґевера і торгували на Червоному морі та за його межами (1 Царів 10:22).

[Карта на сторінці 27]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ТОРГОВЕЛЬНІ ШЛЯХИ ФІНІКІЙЦІВ

ІСПАНІЯ

ТАРТЕСС

річка Гвадалквівір

Гадір

Корсика

Балеарські о-ви

Сардинія

Сицилія

Крит

Кіпр

Бібл

Тир

СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ

Ецйон-Ґевер

Червоне море

АФРИКА

[Ілюстрація на сторінці 27]

Монета з зображенням фінікійського корабля (IV—III сторіччя до н. е.)

[Ілюстрація на сторінці 27]

Залишки фінікійського поселення (Кадіс, Іспанія)

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]

Museo Naval, Madrid

[Відомості про ілюстрації, сторінка 27]

Coin: Museo Arqueológico Municipal. Puerto de Sta. María, Cádiz; remains: Yacimiento Arqueológico de Doña Blanca, Pto. de Sta. María, Cádiz, España