У час посухи Єгова сказав Іллі: «Піди до Сарепти. Там одна вдова даватиме тобі їсти». Підійшовши до міста, Ілля побачив біля брами вдову, яка збирала дрова. Він попросив у неї попити. Коли вона вже йшла за водою, він сказав їй: «Прошу, принеси ще й шматок хліба». Але жінка сказала: «Я не маю хліба, тільки трошки борошна та олії. Цього вистачить лише для мене і мого сина». Ілля відповів: «Єгова пообіцяв: якщо ти даси мені трохи хліба, то, поки не підуть дощі, у тебе завжди буде борошно та олія».

Отож вдова пішла додому і приготувала хліб для пророка Єгови. Як і пообіцяв Єгова, вдова та її син завжди мали їжу протягом посухи. Її глеки з борошном та олією залишалися повні.

Але потім сталося щось дуже погане. Синочок вдови захворів і помер. Вона стала благати Іллю про допомогу.  Тож Ілля взяв хлопчика з її рук і заніс у горішню кімнату. Він поклав його на ліжко і почав молитись: «Єгово, прошу тебе, оживи цю дитину!» Знаєш, чому це прохання було таке незвичайне? Бо, наскільки відомо, раніше Єгова нікого не повертав до життя. Крім того, ця вдова і її синочок не були ізраїльтянами.

Знаєш, що сталося потім? Хлопчик ожив і почав дихати! Тоді Ілля сказав жінці: «Дивись, твій син живий!» Вона дуже зраділа і сказала: «Ти дійсно Божий чоловік. Я знаю це, бо ти не обманюєш, а говориш лише те, що каже тобі Єгова».