ВПЕРШЕ я почула біблійну звістку в 1989 році. Тоді я була відомим діячем компартії у своєму рідному місті Сенакі та регулярно брала участь у засіданнях Верховної Ради Грузії. Я була заручена і думала, що досягла успіху в житті.

Тато і мама прищепили мені любов до Бога. Тож я вірила в Бога, хоча й була комуністкою. Коли я почала вивчати Біблію, то знайшла змістовні відповіді на всі свої запитання. Тому я вирішила присвятити своє життя Єгові. Однак таке рішення не сподобалось ні батькам, ні друзям, ні співробітникам, ні нареченому.

Через нову віру рідні відмовилися від мене, і я мусила піти з дому та розірвати заручини. Також я  звільнилась з роботи і припинила політичну кар’єру: вийшла з компартії і перестала брати участь у роботі Верховної Ради. Після хрещення я зіткнулася ще з більшим опором родичів і друзів. Оскільки в моєму рідному місті мене всі знали, я переїхала до Кутаїсі і там відразу розпочала піонерське служіння.

Коли люди запитують, чи я не шкодую, що довелося знести стільки труднощів через віру, я з упевненістю відповідаю «ні», бо щаслива, що прийняла таке рішення. Хоча батьки не поділяють моїх переконань, я дуже їм вдячна, що вони прищепили мені любов до Бога і ближніх. Це надзвичайно допомагає мені в житті.